Можливо, хтось скаже «скільки можна про те саме», але, на жаль, досить часто доводиться стикатися з нерозумінням суті основних режимів камер і принципів їх налаштування навіть у тих людей, кого ніяк не можна назвати «незнайками». Прикладом може слугувати невірний підхід до використання режиму кіно-гамми, який досить часто зустрічається, зокрема, до спроб використовувати його під час колірної рир-проекції (Chroma Key). Доводилося чути висловлювання на кшталт «Ну що це за камера?! Я на ній навіть у кіно-гаммі не зміг зробити нормальний хромакей!». Це один з яскравих прикладів невірного підходу до застосування певних режимів камер і такі ж невірні підходи часто мають місце при налаштуванні параметрів камери.Можливо, хтось скаже «скільки можна про одне й те саме», але, на жаль, досить часто доводиться стикатися з нерозумінням суті основних режимів камер і принципів їхнього налаштування навіть у тих людей, кого аж ніяк не можна назвати «незнайками». Прикладом може служити невірний підхід до використання режиму кіно-гами, що часто зустрічається, зокрема, до спроб використовувати його при колірній рир-проекції (Chroma Key). Доводилося чути висловлювання на кшталт «Ну що це за камера?! Я на ній навіть у кіно-гаммі не зміг зробити нормальний хромакей!». Це один з яскравих прикладів невірного підходу до застосування певних режимів камер і такі ж невірні підходи часто мають місце при налаштуванні параметрів камери. Крім того, часто зустрічаються питання про те, що та чи інша функція налаштування камери означає, як і питання загального плану, типу «як правильно налаштувати камеру». Таким чином, тема налаштування камери та розуміння «як це працює» відноситься до розряду «вічних питань», які потребують детального освітлення. Отже, поговоримо про деякі нюанси налаштування камер на прикладі цифрових камер Sony.Перш за все, слід зазначити, що характер налаштування камери залежить від кінцевого завдання. Наприклад, налаштування чіткості, а точніше контурної корекції, зображення абсолютно різні для, скажімо, ефірного мовлення, для компоузингу, для інтернет-мовлення або для подальшого виведення готового матеріалу на кіноплівку. Роздільна здатність - найбільш часто вживана характеристика камери і більшість користувачів оцінюють камеру, перш за все, за її роздільною здатністю. І під час налаштування камери багато хто прагне домогтися максимально можливої чіткості зображення. Однак, такий «сліпий» підхід до досягнення максимальної візуальної роздільної здатності не завжди виправданий, а часто навіть шкідливий, і ми повинні підходити до налаштувань камери, виходячи з конкретного завдання.Більше того, слід враховувати і той технологічний (сигнальний) ланцюжок, яким далі піде зображення з камери. Говорячи про чіткість і роздільну здатність, можна сказати, що на наше суб`єктивне сприйняття чіткості зображення найбільше впливають два основних фактори – частотний діапазон і контраст зображення. Про кольоропередачу поки що говорити не будемо, тим більше, що вона часто пов`язана ще й із суб`єктивними підходами та уподобаннями. У камерах, як правило, є можливість змінювати верхню граничну частоту її частотного діапазону (власне її роздільну здатність), але ніхто, практично, цього не робить, тому що дуже рідко нам потрібні режими зі зниженою роздільною здатністю камери. А ось контурна корекція (корекція чіткості або англійською мовою Detail Correction) використовується досить часто і, як правило, чіткість прагнуть підняти вище, що не завжди виправдано. Контурна корекція впливає на підкреслення дрібних деталей, зокрема шумів. У разі збільшення контурної корекції відбуватиметься оконтурювання шумових «точок», роблячи шум помітнішим. Крім того, зображення стає більш «жорстким» і менш пластичним. І якщо для живої трансляції підйом деталізації зображення часто буває виправданий (особливо за наявності суттєвих втрат у лініях передачі сигналу), то для рир-проекції він може виявитися катастрофічним. Потрібно сказати, що підйом контурної корекції не додає корисної інформації в сигналі. Він не впливає на роздільну здатність матриць камери і не зрушує верхню граничну частоту АЧХ камери. Незалежно від того, який рівень Detail встановлено в камері, кількість інформації в сигналі залишається незмінною, хоча візуально на екрані чіткість зображення змінюється.Суть контурної корекції полягає в підйомі високочастотної частини АЧХ камери. Такий підйом дає змогу зробити фронти яскравих переходів крутішими, тобто робить контури візуально чіткішими і підвищує помітність дрібних деталей. Однак, у реальному житті не буває «плюсів» без «мінусів». Підйом ВЧ складової сигналу неминуче веде до, нехай і відносно невеликого, виникнення паразитного самозбудження, що проявляється у вигляді амплітудних викидів на крутих яскравих переходах і має візуальний вигляд у вигляді так званих хибних контурів. Якщо ми запишемо такий сигнал, то надалі ці помилкові контури вже буде практично неможливо видалити із зображення. Тому, якщо передбачається в подальшому досить суттєва обробка сигналу, наприклад, рір-проекція, бажано знижувати рівень контурної корекції. Краще зняти більш «м`яку» картинку, а чіткість і контраст підняти при подальшій пост-обробці, де це можна виконати при більш чіткому контролі та з вищою якістю. Шкідливий вплив контурної корекції можна знизити шляхом застосування інших функцій, наявних у меню налаштувань камери. Однією з таких функцій у камерах Sony є CRISPENING (можна перекласти як «підвищення чистоти зображення»). Ця функція дає змогу вимикати роботу контурної корекції в ділянці малих змін амплітуди, тобто там, де здебільшого і знаходяться, наприклад, шуми. Задаючи рівень CRISPENING, ми, по суті, встановлюємо поріг для величини переходу яскравості, з якого починає працювати контурна корекція. Таким чином, ми знижуємо помітність паразитного збудження від супердрібних деталей, зберігаючи чіткість контурів більших деталей, де хибні контури не настільки помітні. Іншою корисною функцією зниження шкідливого впливу контурної корекції в камерах Sony є DETAIL LEVEL DEPEND - керування чіткістю залежно від рівня сигналу (яскравості). Якщо CRISPENING працює у всьому діапазоні яскравостей, то DETAIL LEVEL DEPEND активна лише темних частинах зображення, де шуми найбільш помітні. Як і в першої функції, рівень, з якого починає працювати контурна корекція, можна плавно налаштовувати. Третьою функцією корекції деталізації зображення в камерах Sony є KNEE APERTURE - чіткість у ділянці «коліна» (про функцію коліна трохи пізніше). При ввімкненні KNEE відбувається стиснення динамічного діапазону в області високої яскравості. При цьому стискаються і дрібні деталі зображення, а, враховуючи, що людський зір має знижену помітність яскравих дрібних деталей, загальна помітність таких деталей наближається до нуля. Для виправлення цього ефекту і призначена остання функція. Вона вводить додаткову до основної контурну корекцію, що підвищує видимість дрібних деталей у «світлах» без особливої помітності негативних ефектів. Як уже було сказано вище, другим основним фактором, що впливає на наше сприйняття зображення (зокрема й на суб`єктивну чіткість) є його контраст або, іншими словами, яскравісний динамічний діапазон. Причому, за будь-якого рівня контрасту важливим є збереження достатнього рівня опрацювання деталей у тінях і в світлі. Те, як камера відображає яскравий діапазон, визначається її передавальною характеристикою, т.зв. гамма-кривою. Стандартна гамма-корекція камери налаштована таким чином, щоб загальна характеристика системи камера-дисплей була лінійною. На жаль, діапазон, який здатне відображати типове відеообладнання, істотно менший за той, що сприймається людським зором. Тому стандартне телевізійне зображення страждає втратою деталей у темних і світлих частинах. Для виправлення цього недоліку в камерах є кілька спеціальних функцій. Перш за все, це KNEE («коліно» - перегин гамма-кривої у верхній частині). Додатковий перегин кривої дає змогу відображати деталі в тому діапазоні яскравостей, де стандартна крива вже досягла 100% яскравості і всі деталі обрізаються. Коліно може налаштовуватися як за положенням точки перегину (Knee Point) так і по куту нахилу (Knee Slope), що дозволяє досягати оптимального компромісу між детальністю зображення на яскравих ділянках і необхідною контрастністю. Є також режим автоматичного підстроювання коліна (Auto Knee), однак для більш-менш серйозного знімання, що перевищує завдання тележурналістики, його рекомендувати не можна, оскільки, як і в будь-якому автоматичному регулюванні, неможливо точно передбачити кінцевий результат, точніше його відповідність завданням, що стоять перед ним. Оскільки, навіть із застосуванням коліна, динамічний діапазон камери все одно залишається недостатнім, останнім часом камери стали оснащувати не однією, а кількома гамма-кривими, розрахованими на різні умови. Є окремі криві для тележурналістики, для зйомки високо- і низько контрастних сцен і, звичайно ж, останнім часом стала дуже популярною кіно-гама. Про останню слід сказати особливо. Необхідно мати на увазі, що різні виробники по різному трактують це поняття. По суті, існує два типи принципово різних кіно-гамм. Перший тип, що з`явився першим, призначений для зйомки матеріалу під подальше виведення на кіноплівку, тобто для використання відеокамери як кінокамери. Зображення, записане із застосуванням такої гамма-характеристики, на стандартному відеомоніторі (телевізорі) має вигляд неконтрастного і недостатньо чіткого. Однак, такий спосіб дає змогу вмістити у вузький відеодіапазон значно більший яскравісний діапазон, необхідний для кіно. Крім того, оскільки в такому режимі на записі зберігається набагато більше інформації про темні та яскраві ділянки зображення, він чудово підходить для зйомки вихідних матеріалів, які піддаватимуться інтенсивній пост-обробці. Другий тип кіно-гамми призначений зовсім для інших цілей. Він імітує зйомку на кіноплівку з подальшим переведенням кіноматеріалу на відео. Зображення з такою кіно-гаммою контрастніше і насиченіше, причому зі збереженням деякої кількості деталей у світлах і тінях. Новий, третій, тип гамма-кривої був застосований компанією Sony в камерах сімейства CineAlta зовсім недавно. Це так звана S-крива, яка, за м`якого опрацювання в середньому і верхньому яскравому діапазоні, зберігає соковитий і насичений чорний колір. Можливість вибору відповідної гамма-характеристики дає змогу гнучкіше адаптувати камеру до завдань, що стоять перед нею, і до умов зйомки, але часто і цього виявляється недостатнім. Тому в камерах, призначених для серйозних постановочних зйомок, є додаткові можливості з корекції гамма-кривої. Одна з таких функцій, що відповідає за опрацювання деталей при максимальних яскравостях KNEE APERTURE, вже розглядалася раніше. Друга функція, BLACK GAMMA, відповідає за протилежну ділянку кривої, дозволяючи налаштовувати контраст у тінях. Ця функція має два настроювані параметри, один з яких, BLK GAMMA RANGE, задає діапазон яскравості, в якому працює ця функція, а другий, MASTER BLACK GAMMA, дає змогу коригувати вигин кривої, задаючи ступінь опрацювання деталей у тінях. Ми розглянули основні можливості з налаштування камер щодо, насамперед, яскравих параметрів зображення (які, звісно ж, певною мірою впливають і на колірні параметри). Однак є спеціальні функції налаштування камер і за кольором, як у прив`язці до розглянутих засобів управління чіткістю і контрастом, так і незалежних, призначених для налаштування колориметрії камери. Але про це наступного разу.