У першій частині ми переконалися, що зміна налаштувань камери кардинально змінює характер зображення, що формується нею. Причому, у багатьох випадках, найбільш істотний вплив зміна налаштувань надає в граничних режимах, на краях робочого діапазону, де якраз і проводиться оцінка параметрів камери.Наприклад, повертаючись до оцінки роздільної здатності, розглянемо, що відбувається з формою сигналу під час зміни горизонтальної чіткості (рис. 1). У реальному електронному пристрої зміни не можуть відбуватися миттєво, тому фронт імпульсу переходу від чорного до білого виходить не вертикальним, а похилим. При цьому, нахил тим більший, чим нижча верхня частота АЧХ камери. З метою максимального наближення фронту до вертикалі й застосовується корекція контурів, що супроводжується паразитними коливаннями в місцях переходів (рис. 1г), які проявляються на зображенні у вигляді так званих хибних контурів. Оскільки корекція контурів впливає на крутизну фронтів, то на межі діапазону, коли передня і задня межі імпульсу зближуються, відбувається зміна висоти яскравості імпульсу залежно від величини корекції (рис.2в). На жаль, значення контурної корекції не нормується і виробники камер встановлюють його, виходячи з власних міркувань, які змінюються в залежності від категорії та класу камери (побутова/професійна, журналістика/художнє виробництво). Надлишкова корекція дає змогу змістити у більш високочастотну область верхню межу візуального частотного діапазону камери. Досягається це завдяки зростанню висоти імпульсу завдяки збільшенню глибини модуляції сигналу (рис. 2г). Слід зазначити, що, вказуючи максимальну роздільну здатність камери, необхідно обов`язково повідомляти, якому рівню модуляції вона відповідає. Нині існує кілька значень модуляції, на яких проводяться вимірювання. Так, паспортні значення, які вказують виробники камер, відповідають, як правило, модуляції 5%, що не зовсім коректно з точки зору візуального сприйняття, оскільки зір перестає сприймати яскравісні відмінності значно раніше. Це, до речі, постійно породжує здивовані запитання користувачів на кшталт «чому у моєї камери роздільна здатність значно нижча за паспортну?».Найсуворіші вимірювання проводять при модуляції 70%, що є іншою крайністю, оскільки межа діапазону виявляється там, де зір ще чітко розрізняє окремі елементи зображення. Найоптимальнішим видається прийняття максимальної горизонтальної роздільної здатності за глибини модуляції 50%. При цьому треба пам`ятати, що будь-яка з цих меж є умовною і приймається для забезпечення однаковості технічних характеристик. Для забезпечення ж коректного порівняння кількох камер їх необхідно, орієнтуючись на рівень паразитних коливань («викидів» імпульсу), налаштувати по осцилографу на однаковий рівень корекції контурів змінюючи відповідно значення H.Detail/Sharpness і Coring.На глибину модуляції і, відповідно, на значення максимальної роздільної здатності впливає не тільки контурна корекція, а й інші чинники, наприклад, характеристики встановленого на камері об`єктива. Не йдеться про оснащення камер під час порівняльного тесту однаковими об`єктивами (якщо це камери під змінну оптику) – це само собою зрозуміло. Не менш важливо проводити вимірювання за такого значення фокусної відстані об`єктива, яке забезпечує максимальну чіткість.Рис.3 Залежність передавальної функції об`єктива від фокусної відстані Справа в тому, що коефіцієнт передачі модуляції (MTF) у об`єктиву з трансфокатором досить суттєво змінюється в залежності від фокусної відстані і має максимум приблизно в середині діапазону. Таким чином, вимірювання роздільної здатності камери слід проводити саме при середньому положенні трансфокатора. Це особливо важливо враховувати при порівнянні портативних камер з незмінними об`єктивами, що досить сильно розрізняються по діапазонам фокусних відстаней. Тобто, більш правильно не вибудовувати всі камери в одну лінійку, як це зазвичай робиться, а встановлювати кожну камеру на своїй відстані від тестової таблиці. Такий підхід тим більше справедливий, що передавальна функція об`єктива на середніх дистанціях максимальна і практично не змінюється в досить широкому діапазоні дистанцій, тоді як максимум MTF на шкалі трансфокатора досить локалізований.Не менший вплив на модуляційну характеристику камери має і гамма-корекція. Зміна гамма-кривої змінює експонометрію камери і контрастність зображення, а глибина модуляції в неявному вигляді характеризує якраз контрастність зображення. Таким чином, змінюючи гамма-корекцію камери, ми піднімаємо або знижуємо роздільну здатність камери і за візуальним сприйняттям, і за формальними ознаками. Природно, реальна роздільна здатність камери не змінюється, оскільки визначається амплітудно-частотною характеристикою камери.Стандартна (відео) гама Кіно-гама (Log) Рис.4 Різні типи гамма-кривих Рис.5 Модифікація гамма-корекції у світлах і тінях Гамма-криву змінює не тільки зміна коефіцієнта корекції, але і такі популярні режими сучасних камер, як Black Stretch, Black Press, Sparkling, Auto Knee, Highlight Compression і, звичайно ж, кіногамма. Всі ці режими при вимірах слід відключати і встановлювати єдине для всіх камер, що тестуються, стандартне значення гамма-корекції.Рис.6 Залежність передавальної функції об`єктива від відстані до об`єкта Крім налаштувань, що впливають на здатність камери, серйозну увагу при порівняльних тестах слід приділяти всьому, що пов`язано з колірними параметрами зображення. Ці фактори чітко поділяються на дві групи: зовнішні, пов`язані з освітленням, та внутрішні, пов`язані з налаштуваннями камери. Хоча існують стандартні методики оцінки колірних характеристик камер, ця область все одно залишається однією з найсуб`єктивніших і єдине, що можна порекомендувати при проведенні порівняльних тестів - це коректно балансувати камери по чорному та білому, не використовувати режим автокорекції балансу (ATW) та не використовувати режими з активною обробкою кольору (Sparkling, «кіноколір»). Більш важливо коректно виставити освітлення об`єктів. До речі, слід мати на увазі, що застосовувати світлові прилади з колірною температурою нижче 3000К небажано, оскільки деякі моделі камер не можуть у цьому випадку коректно відбалансуватися за білим. Найкраще застосовувати світло зі стандартними колірними температурами, оскільки камери налаштовуються саме під таке освітлення. Коректно оцінити колориметрію камери без вектороскопа практично неможливо, проте слід враховувати, що відхилення від стандартної векторограми не обов`язково негативно характеризують камеру.Провідні виробники камер за багато років виробили власні підходи до правил роботи з кольором у камері. Як правило, навмисні спотворення в кольоропередачу вносяться виробниками з певною метою - поліпшення передачі кольору шкіри обличчя, оптимізація для пейзажних зйомок тощо. Тому оцінка колориметрії камери за векторограмою кольорових смуг - обов`язкова, але недостатня операція порівняльного тесту. Для отримання повної інформації про можливості камери необхідно виконати портретну зйомку, зйомку живої природи, режимну зйомку (наприклад, захід сонця). З приладових методів оцінки колірних характеристик камер дуже важливим є зйомка «сірого клина» - нейтрально сірої шкали від чорного до білого (ступінчастою і безперервною). Цей тест дає змогу не тільки оцінити точність передачі динамічного діапазону і градацій яскравості, а й, що, на мій погляд, важливіше, точність дотримання балансу білого в усьому діапазоні яскравостей. Дуже часто саме недотримання цієї вимоги робить «картинку» неприємною або дискомфортною для глядача.При порівняльній зйомці складних композицій зі складним освітленням дуже важливо забезпечити однаковість одержуваного камерою зображення. Цього можна домогтися тільки почерговою зміною камер на одному штативі. Встановлення декількох камер у ряд може призвести до того, що у кожної камери буде своя світлотіньова картина, що зробить порівняння неможливим.Підбиваючи підсумок можна визначити кілька базових правил, які допоможуть виконати порівняльний тест камер максимально коректно:Забезпечити однаковість налаштувань базових параметрів камер; Вимкнути всі автоматичні режими; Вимкнути спец-обробку зображення; Забезпечити найкращий режим для об`єктива; Встановити правильно, рівномірне освітлення зі стандартною колірною температурою; Застосування еталонного відеомонітора високої роздільної здатності Обов`язковий контроль приладу за допомогою телевізійного осцилографа і вектороскопа. Використання «справжніх» тестових таблиць від авторитетних виробників Забезпечення однакових умов для всіх тестованих зразків. Ретельне, поетапне виконання всіх операцій Попереднє складання докладного плану тестування Критичне ставлення до отриманих результатів.